Під визначення педикульозу підпадають три види вошей, здатних жити на тілі людини: волосяна, лобкова і платтяна. Спрямованість їх «діяльності» відображають самі ці назви. Найбільш поширений різновид — це волосяна вош. Про наявність волосяної воші свідчить сильний свербіж в різних місцях голови. Вошей можна побачити навіть неозброєним оком. Воша за допомогою особливих коготків прикріплюється до волосся ближче до шкіри голови. Самка за ніч відкладає в середньому 8 яєць (гнид) овальної форми, приклеюючи їх одне до одного та до основи волосся за допомогою особливої хитинової речовини. Протягом 1-2 тижнів гниди перетворюються у молоді особи (німфи), які здатні відкладати яйця вже через 10 днів. Міцно прикріплені до волосся порожні оболонки білого кольору, з яких вилупилися німфи, можна легко побачити на світлі. Укуси вошей заподіюють людині болісний свербіж, спонукають її негайно розчісувати роздратоване місце. В результаті виникають гнійничкові захворювання, а нерідко і екземи.
Отримати воші можна дуже просто!
Зараження відбувається через предмети вжитку — одяг, гребінці, рушники, постільну білизну. Значить, отримати цю хворобу дуже просто, і ніхто не застрахований від неї, так само, як і від застуди. Вошей можна підчепити, переночувавши в поїзді на погано продезинфікованій постільній білизні, їх може привезти ваша дитина з літнього табору і навіть з дитсадка чи школи. Не виключена можливість заразитися вошами в лазні, басейні. Так що не варто соромитися і впадати у відчай, якщо у вас в родині трапилася така неприємність. Тим більше що поширеність педикульозу є не тільки українською проблемою — сьогодні, приміром, Американська академія педіатрії дуже стурбована проблемою вошивості в дитячих установах своєї країни. Лікування педикульозу — досить трудомістка справа. Простим миттям голови тут не обійтися.
Приступаючи до знищення вошей, пам'ятайте:
Продезінфікуйте або викиньте гребінці, щітки, капелюхи, шарфи та інші особисті речі, які мали безпосередній контакт з волоссям. Сьогодні на ринку представлено чимало педикульоцидних препаратів, але вони, на жаль, не дають бажаного ефекту, оскільки за останні десятиліття воші виробили стійку резистентність до застосовуваних проти них токсинів. У підсумку найефективнішим на сьогоднішній день є механічний спосіб виведення — вичісування вошей і гнид спеціальним медичним гребенем, наприклад гребенем Антив.
Традиційні методи боротьби з вошами
Також розповімо про традиційні методи боротьби. Зазвичай волосся змочують олійно-гасовою сумішшю або водно-мильною емульсією, або застосовують крем бензилбензоата, злегка втираючи його в шкіру голови і волосся. Потім на 12-15 годин накладають пов'язку. Після цього голову миють гарячою водою з милом і розчісують гребінцем, на зуби якого начесана вата, змочена в підігрітому столовому оцті. Процедуру повторюють 2-3 дні підряд. Дуже важливо видалити гниди, оскільки при дії навіть найкращого педикульоцида, який вбиває повзаючих вошей, до третини їх яєць, що знаходяться в герметичній хітиновій оболонці, виживають. Збирати і вичісувати воші та гниди потрібно щодня, використовуючи густий гребінець і намочивши волосся. Зволоження уповільнює рух вошей, і тоді їх легше наздогнати. Застосування з цією метою різних жирних речовин (наприклад, майонезу) ще більш ефективне, оскільки масла буквально вдушують воша.
Тим не менше для надійності через тиждень лікування необхідно повторити.