Серйозна епідемія


серйозна епідемія

Фото PHOTOXPRESS

Індія, Китай... А Росія — вилітай!

ЩЕ в 1990 р. СРСР посідав друге місце в світі по розвитку мікробіологічної промисловості, поступаючись лише США.Проте вже сьогодні, за оцінками фахівців, Росія відстала від світових темпів розвитку мікробіології на 15 років.У результаті її внесок у загальний обсяг світового виробництва скоротився з 3-5% до 0,9%.Навіть за оптимістичним сценарієм прогнозується, що в 2010 р. Росія буде виробляти лише 0,25% світового обсягу біотехнологічної продукції.Практично припинився випуск вітамінів, ферментів, антибіотиків.Виробництво вітчизняних субстанцій антибіотиків стало нерентабельним.

Ще 6 років тому, в 1999 р., потужності з виробництва субстанцій антибіотиків використовувалися хоча б на 27%, а сьогодні фактично на 0%.Причини експерти бачать у відсталих технологіях біосинтезу і сильної конкуренції з-за кордону.Справжнім лихом стала перебудова, коли міжнародні організації почали надавати гуманітарну допомогу російським медичним установам.Привозили антибіотики для лікування того ж туберкульозу.На перший погляд — благо.Але виявилося, що їх безкоштовні поставки, та ще й у великих обсягах, повністю підривали вітчизняне виробництво.Отримуючи препарати безкоштовно, Моз, природно, відмовився від закупівлі вітчизняних аналогів.Ось так благодійні організації «зачищали» російський ринок і готували плацдарм для приходу інвести-ранніх фармакологічних компаній.

Сьогодні ціни на антибіотики ростуть, а їх споживання, незважаючи на великий попит, скорочується.Тим часом обсяг закупівель субстанцій антибіотиків за кордоном за останні 6 років збільшився майже в 2 рази.Причина — віт-ються фармацевти набувають порівнянний за якістю продукт, але за набагато менші гроші.

Експерти фармринку не бачать в цьому великої біди.Одна-ко в перспективі 100%-ва залежність від закордонних поставок сировини для препаратів надзвичайно небезпечна.В умовах загрози терактів, локальних бойових дій, епідемій, природних катаклізмів постійно існує небезпека виникнення дефіциту антибактеріальних препаратів.

Країна перемігшого туберкульозу

АМЕРИКАНСЬКА фармацевтична компанія «Елі Ліллі» нещодавно оголосила, що передає російської компанії «СІА-Інтернейшнл» свої технології з виробництва нових препаратів для лікування туберкульозу.Випуск антибіотика циклосерину почнеться вже в 2007 році.Найбільше ради, звичайно, фтизіатри.За даними директора ЦНДІ туберкульозу Владислава Єрохіна, наші хворі забезпечені подібними препаратами всього на 7%.А за словами керівника Федеральної служби по нагляду у сфері охорони здоров'я і соціального розвитку Рамила Хабриева, «мова йде про передачу американської унікальною технологією, схваленої ВООЗ.Аналогічного виробництва такої якості препаратів в Росії поки немає».

Фтизіатри стверджують, що його потреба становить 200 тис. упаковок на рік по 100 штук таблеток в кожній.З отриманням ліки вони сподіваються приборкати так званий мультирезистентний туберкульоз, стійкий до інших ліків.Що це за чудовисько?Лікарі назвали виявлену бактерію-збудника цієї різновиди туберкульозу «монстром».Вона прийшла до нас з переповнених в'язниць і таборів і переможно крокує по просторах неосяжної батьківщини.Форми і локалізації давнього ворога человечест-ва придбали в Росії такі витончені форми, які Захід недавно не міг навіть уявити.

Але іноземні компанії — не «добрі дядечка».Швидше за все, у «Елі Ліллі» закінчився термін ліцензії (він зазвичай складає 20 років).І тепер компанія змушена передати комусь дозвіл на виробництво.У російської компанії-наступника, мабуть, з минулих часів збереглися такі можливості.Ось на неї і впали «нові» технології.

Шлях з порочного кола

ДИРЕКТОР Все-російського НДІ лікарських і ароматичних рослин Валерій Биков створю-ет, що «з-за від-сутст-вія в країні власного виробництва субстанцій виникає проблема створення резерву антибіотиків, які використовуються в разі надзвичайних ситуацій».За словами віце-президента Товариства біотехнологів Росії Раифа Василова, для надзвичайних ситуацій, як правило, створюється медикаментозний резерв, який формується переважно з антибіотиків власного виробництва.

Наприклад, у США після терактів оперативно були вжиті відповідні заходи: на створення додаткового резерву власних препаратів було виділено близько 3 млрд. доларів.Що стосується Росії, то створити такий резерв сьогодні не з чого.

Нещодавно в Держ-ду-ме — віце-президент РАМН Олександр Гінзбург і академік РАМН Сер-гей Колесніков заявили: «Під загрозою зникнення унікальна колекція штамів мікроорганізмів, що збиралася нашими вченими десятиліттями».Про те, що це станеться, говорили науковці, медики, військові ще в 1999 р. на засіданні Ради безпеки країни, тоді ж була прийнята програма по виведенню з кризи вітчизняного виробництва субстанцій та антибактеріальних препаратів.Однак реального фінансування програма так і не отримала.

Для повного забезпечення країни вітчизняною сировиною і навіть виходу на світовий ринок колосальних обсягів держпідтримки і не треба.Щоб вийти з порочного кола, підтримка держави-ва потрібна тільки на початковому етапі (пільгове кредитування, знижені податки).«Реанімувати старі виробництва немає ніякого сенсу, вони не відповідають світовим вимогам, — пояснив Раиф Василов.— У Росії необхідно побудувати кілька нових фармацевтичних заводів.Вартість кожного з них не перевищує 50-60 млн. доларів.»

Наша довідка

В даний час Росія є світовим лідером за кількістю хворих на мультирезистентний туберкульоз.Всього на диспансерному обліку перебуває 300 тис. чоловік.Щороку виявляється 120 тис. знову хворих.Помирає 35 тисяч.

Факт

На початку минулого року зупинилася остання лінія з виробництва субстанцій для антибіотиків.Цим останнім оплотом вітчизняної фармакології був курганський «Синтез».Виробництво стратегічно важливих для країни ліків тепер буде повністю залежати від поставок з-за кордону.

Погляд з іншого боку

Доктор медичних наук Наталія Нікіфорова:
Якщо б мене запитали, якими антибіотиками я вважатиму за краще лікуватися, нашими або зарубіжними, я не стала б роздумувати і питати про ціну.
Це питання вирішене для мене раз і назавжди.В юності мені довелося попрацювати на заводі імені Карпова (він і сьогодні існує).Всі працювали на ньому страждали моторошної алергією, на заводі панували бруд, сморід, кругом були розсипані якісь порошки.

Я працювала в заводській контрольної лабораторії.Допустимі межі, особливо в домішках, перевищувалися в сотні разів.Багато аналізи не робили — марно.У журнали просто записувалися потрібні цифри.Закінчивши практику, я довгий час не приймала ніяких таблеток.Боялася.Це було років 30 тому.Але я не думаю, що на наших виробництвах щось сильно змінилося.Аж надто сильний російський «авось».Через деякий час я потрапила на аналогічне виробництво у Фінляндії — чистота, стерильність... Це ще раз підтвердило мій вибір.

Замість p.s.: Російське фармацевтичне виробництво переживає важкі часи і потребує у сучасних технологіях і нових виробничих потужностях.Для американців, як і для інших фармвиробників, ліки — вигідний бізнес, який можна порівняти з бізнесом від виробництва озброєнь.Вони давно і чітко засвоїли: люди будуть хворіти завжди.І завжди будуть потрібні ліки.
...Тільки не хотілося б потрапити в лікарську залежність.
Ось ця хвороба вже точно лікуванню не піддається.

Leave a Reply

тринадцать + 20 =